скоринка пирога

скоринка пирога

* * *

1. n

1) кірка; шкуринка, скоринка (хліба)

2) твердий верхній шар; наст

3) мед. струп

4) панцер (ракоподібних)

5) геол. земна кора; поверхневі відклади

6) осад, осадок (вина)

7) розм. похмура, дразлива людина

8) розм. зухвалість, нахабство

9) перен. засоби для існування

2. v

1) вкривати (ся) кіркою (корою)

2) давати осадок (про вино)

* * *

1) скоринка ( хліба); верхня скоринка ( пирога); aвcтpaл., дiaл. засоби до існування; шматок хліба

2) твердий поверхневий шар, кірка; наст

3) мeд. струп, кірка

4) панцир ( ракоподібних); щит ( черепахи)

5) гeoл. земна кора; поверхові відкладення

6) осад ( вина на стінках пляшки)

7) похмура, дратівлива людина

8) зухвалість, нахабність

1) покривати кіркою, корою; покриватися кіркою, корою

2) давати осад ( про вино)

1) скоринка ( хліба); верхня скоринка ( пирога); aвcтpaл., дiaл. засоби до існування; шматок хліба

2) твердий поверхневий шар, кірка; наст

3) мeд. струп, кірка

4) панцир ( ракоподібних); щит ( черепахи)

5) гeoл. земна кора; поверхові відкладення

6) осад ( вина на стінках пляшки)

7) похмура, дратівлива людина

8) зухвалість, нахабність

1) покривати кіркою, корою; покриватися кіркою, корою

2) давати осад ( про вино)

1) (плодов, овщей) шкурка, лушпайка, лушпина, лушпелина, (диал.) шалупайка, лущина, соб. лушпиння, лушпа, лушпайя (ср. р.), (только твёрдая: арбуза и пр.). шкаралупа, шкарлупа, скоринка; (на поверхности земли) шка[о]рупа. [З кавуна лушпина (Васильч.). По хаті шкаралуп (кавунових), як на баштані коло куреня (Свидн.). Земля взялася шкорупою (Сл. Гр.)]. Апельсинная, лимонная -ка - помаранчова, цитринова шкурка (лушпайка, скоринка). Покрываться, покрыться -кой (от тепла, преимущ. о почве) - шкарубнути, зашкарубнути, шкаруб[п]іти, зашкаруб[п]іти, зашкарупитися, братися, взятися шка[о]рупою. [Земля взялася шкорупою (Богодух)];

2) (хлеба) шку[о]рина, шку[о]ринка, скорина, скоринка, (диал.) оскірок (-рка). [Такий, мамо, хліб удавсь, - під шкуринку хоч сховайсь (Грін. III). Жувала скоринку хліба (Мирний). Два мішки сухарів насушила з оскірків (Борзен.)]. Верхняя -ка - (верхня) шку[о]ринка, скоринка. Нижняя -ка - спідка, спідушка, підспідок (-дка), підошва. -ка отстаёт, отстала у хлеба - хліб відсідається, відсівся. Отодрать, отдуть, выпороть кого на обе -ки - від[ви]шмагати (відчухрати, ви(ш)парити) кого на всі боки;

3) физиол., бот, техн. - корина, скорин(к)а; (плавающий слой) шкарубиння. -ка защитная - захисна шкарупа;

4) (ум. от Кора) кірка.

* * *

1) кі́рка; (плодов, овощей) шку́рка, шкі́рка, шкаралу́па, шкаралу́пина, шкаралу́ща, шкаралу́щина, шкаралю́ща; ( шелуха) лушпа́йка, лушпи́на, собир. лушпи́ння

2) (хлеба, пирога) скори́на, скори́нка, шкури́нка; диал. шкори́на, шкори́нка